- мозаіка
- -кы, ж. Ол.Мозаїка; Виложені різнокольорові картині з кольорового скла, дерева, камінців, мармуру.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
мозаїка — (мусія) (фр., італ. < лат. присвячене музам) Техніка зображення або виконання орнаментальних візерунків чи тематичних сюжетів із кубиків смальти, шматочків мармуру, скла, кольорової глазурованої кераміки, кам яних плиток тощо, які… … Архітектура і монументальне мистецтво
мозаїка — 1 іменник жіночого роду зображення; суміш мозаїка 2 іменник жіночого роду вид мистецтва; хвороба рослин … Орфографічний словник української мови
мозаїка — [моза/йіка] кие, д. і м. йіц і … Орфоепічний словник української мови
мозаїст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
мозаїст — а, ч. Фахівець із мозаїки (у 2 знач.); той, хто створює мозаїку (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
моза́ика — мозаика … Русское словесное ударение
моза́иковый — мозаиковый … Русское словесное ударение
мозаїковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
мозаїчний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мозаїчність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови